засіяти — дієслово доконаного виду посіяти засіяти дієслово доконаного виду засяяти … Орфографічний словник української мови
засівати — а/ю, а/єш і засі/ювати, юю, юєш, недок., засі/яти, і/ю, і/єш, док. 1) перех., що. Кидати зерно, насіння зазвичай в оброблену землю, певним способом розтрушуючи, розсипаючи. 2) перех., що, чим. Сіючи зерно, насіння, займати ним яку небудь ділянку… … Український тлумачний словник
засіяний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засіяти 2 4) … Український тлумачний словник
сіяти — I 1) (пропускати що н. крізь сито, решето), просівати, просіювати, просіяти, висівати, висіювати, висіяти; решетувати, дармоювати (крізь решето, дармой) 2) (кидати зерно, насіння у землю), засівати, засіювати, засіяти; підсівати, підсіювати,… … Словник синонімів української мови
посіяти — і/ю, і/єш, док., перех. і без додатка. 1) Певним способом розтрушуючи, розсипаючи, вкинути зерно, насіння в оброблену землю для вирощування. || спец. Помістити мікроорганізми в поживне середовище для розмноження. 2) Засіяти зерном, насінням яку… … Український тлумачний словник
сіяти — I с іяти сі/ю, сі/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Кидати зерно, насіння звичайно в оброблену землю, певним способом розтрушуючи, розсипаючи його. 2) перех. і без додатка. Висіваючи зерно, насіння, займати ним яку небудь ділянку землі;… … Український тлумачний словник
сіяти — дієслово недоконаного виду засівати сіяти дієслово недоконаного виду сяяти … Орфографічний словник української мови
сіяти — I [с’і/йатие] с і/йу, с і/йеиш (засівати) II [с ійа/тие] йа/йу, йа/йеиш (сяяти) … Орфоепічний словник української мови
позасівати — а/ю, а/єш і позасі/ювати, юю, юєш, док., перех. 1) Засіяти, зайняти посівами все чи багато чого небудь, у багатьох місцях. 2) перен. Густо покрити, усіяти великою кількістю чого небудь якусь поверхню … Український тлумачний словник
запорати — аю, аєш, док., перех., розм. 1) Впоратися з роботою, яка стосується кого , чого небудь. 2) Обробити або засіяти землю … Український тлумачний словник